NAD+ (нікотинамідаденіндинуклеотид) — це одна з найважливіших молекул у нашому організмі. Вона присутня майже в кожній клітині й бере участь у багатьох життєво важливих процесах. Без NAD+ ми не могли б отримувати енергію з їжі, клітини не змогли б відновлюватися, а організм не справлявся б зі старінням та стресами.

Проста аналогія:
уявіть клітину як фабрику. Щоб ця фабрика працювала, їй потрібні: паливо (їжа), машини (мітохондрії), електропроводка (перенесення енергії).

NAD+ — це мовби дроти, які передають електрику на машині, щоб вона могла переробляти паливо в енергію.

З чого складається NAD+?

Назва “нікотинамідаденіндинуклеотид” здається складною, але її можна розкласти на частини:

Нікотинамід — форма вітаміну B3 (також відомий як ніацин);

Аденін — одна з основ, з яких складається ДНК;

Динуклеотид — означає, що молекула складається з двох частин, пов’язаних разом.

Ця структура дозволяє NAD+ зв’язуватися з іншими молекулами та передавати електрони — ключовий процес у виробництві енергії.

У чому головна функція NAD+?

NAD+ бере участь у окисно-відновних реакціях — це хімічні процеси, за допомогою яких клітини добувають енергію з їжі (глюкози, жирів). Вони відбуваються в мітохондріях — енергетичних станціях клітин.

Під час цих процесів NAD+ тимчасово захоплює електрони й стає NADH. Потім ці електрони передаються далі по ланцюгу й зрештою використовуються для утворення молекул АТФ (аденозинтрифосфат) — головного джерела енергії для всіх клітин.

Тобто:
Їжа → NAD+ бере участь → утворюється АТФ → клітина отримує енергію

Форми NAD і їхня роль

У нашому організмі NAD+ існує у кількох формах:

NAD+ — окислена форма, бере електрони;

NADH — відновлена форма, віддає електрони;

NADP+ / NADPH — модифіковані форми, що беруть участь у синтезі жирів, антиоксидантному захисті тощо.

Ці форми працюють у балансі, підтримуючи тисячі реакцій у тілі.

Чому NAD+ важливий?

Дослідники останніми роками виявили, що NAD+ не тільки допомагає отримувати енергію, але й:

підтримує відновлення ДНК;

активує сиртуїни — білки, що регулюють старіння;

бере участь у захисті клітин від стресу;

сприяє запобіганню запаленню.

Рівень NAD+ з віком знижується, що пов’язують із старінням, втратою енергії, погіршенням пам’яті та загальним зниженням функцій організму.

Біохімічна роль NAD+ в організмі

Щоб повністю усвідомити важливість NAD+, потрібно зануритися в біохімію клітини. NAD+ — не просто допоміжна молекула, а один із ключових учасників обміну речовин, регулятор клітинного стану, а також молекула, яка координує відновлення ДНК і процеси довголіття.

Участь у клітинному диханні

NAD+ є критично важливою частиною процесу, який називається аеробне клітинне дихання — головний механізм отримання енергії з їжі.

Цей процес включає три основні етапи:

• Гліколіз (у цитоплазмі)
• Цикл Кребса (у мітохондріях)
• Окисне фосфорилювання (електрон-транспортний ланцюг у мітохондріях)

На кожному з цих етапів NAD+ захоплює електрони (та стає NADH), що дозволяє перенести енергію далі до утворення АТФ — головної енергетичної валюти клітини.

Без NAD+ цей ланцюг зупиняється, і клітина втрачає здатність виробляти енергію.

Передача електронів

NAD+ виконує функцію переносника електронів. Його молекула працює як “електронна валюта” — приймає електрони при окисленні інших молекул (напр., глюкози) і передає їх далі для виробництва енергії.

Формула реакції:
NAD+ + 2e⁻ + H⁺ → NADH

Цей NADH далі переносить електрони до мітохондріального ланцюга, де вони використовуються для створення АТФ. У цьому процесі NADH знову стає NAD+ — і цикл повторюється.

Взаємодія з мітохондріями

Мітохондрії — це “електростанції” клітин. Саме там з NAD+ найбільше роботи. Якщо рівень NAD+ падає, мітохондрії втрачають ефективність, що веде до:

• зниження рівня енергії (втома, слабкість);
• підвищення окисного стресу;
• загального старіння клітин.

У цьому сенсі NAD+ — пальне для роботи мітохондрій.

Роль у підтриманні генетичної стабільності

NAD+ є субстратом для ферментів, які відповідають за:

• відновлення пошкоджень ДНК (особливо після УФ-опромінення чи окисного стресу);
• регуляцію експресії генів;
• контроль клітинного циклу (тобто ділення й смерть клітин).

Зокрема, NAD+ є необхідним для роботи ферментів PARP (poly ADP-ribose polymerases) — які “ремонтують” розриви в ДНК.

Активація сиртуїнів

Сиртуїни (SIRT1–SIRT7) — це білки, які беруть участь у:

• регуляції метаболізму;
• захисті клітин від стресу;
• уповільненні старіння;
• протизапальних процесах.

Для їхньої активації потрібен NAD+. Без нього сиртуїни просто не працюють. Це одна з причин, чому зниження NAD+ пов’язують зі старінням.

Участь у регуляції імунної відповіді

Новітні дослідження показують, що NAD+ бере участь у контролі запалення. Він взаємодіє з ферментами, які впливають на синтез цитокінів — молекул, що регулюють імунні реакції.

Збалансований рівень NAD+ допомагає:

• підтримувати здорову реакцію на інфекції;
• пригнічувати хронічне низькорівневе запалення, яке пов’язують з віковими захворюваннями (серцево-судинними, метаболічними, нейродегенеративними).

Регуляція циркадних ритмів

NAD+ також впливає на внутрішній годинник організму — циркадні ритми. Через взаємодію з сиртуїнами та ферментами CLOCK/BMAL1 він допомагає налаштовувати біологічний ритм:

• сон і пробудження,
• гормональні цикли,
• метаболічну активність.

NAD+ — це не просто молекула для вироблення енергії. Це універсальний регулятор, який:

• забезпечує ефективність клітинного дихання,
• активує механізми відновлення ДНК,
• регулює старіння та метаболізм,
• підтримує правильну роботу імунітету та циркадних ритмів.

Зниження рівня NAD+ — серйозний сигнал про виснаження ресурсів організму. Саме тому відновлення його балансу розглядається як один із перспективних напрямків сучасної медицини та біохакінгу.