У чому різниця між гіпоглікемічними засобами та інкретин-міметиками?

Гіпоглікемічні засоби та інкретин-міметики — це дві різні групи лікарських засобів, які використовуються для лікування цукрового діабету, але вони мають різні механізми дії та цілі.

1. Гіпоглікемічні засоби

Гіпоглікемічні засоби — це ліки, які знижують рівень глюкози в крові. Вони включають різні класи препаратів, які діють через різні механізми:

  • Метформін: зменшує вироблення глюкози в печінці та підвищує чутливість тканин до інсуліну.
  • Сульфонілсечовини (наприклад, глібенкламід): стимулюють підшлункову залозу до вироблення більшої кількості інсуліну.
  • Глініди (наприклад, репаглінід): також стимулюють вироблення інсуліну, але діють швидше та коротше.
  • Тіазолідиндіони (наприклад, піоглітазон): підвищують чутливість тканин до інсуліну.
  • Інгібітори SGLT-2 (наприклад, дапагліфлозин): знижують реабсорбцію глюкози в нирках, що призводить до виведення глюкози з сечею.

2. Інкретин-міметики

Інкретин-міметики — це клас препаратів, які діють через систему інкретинів — гормонів, що виробляються в кишечнику у відповідь на прийом їжі. Вони включають:

  • Агоністи рецепторів GLP-1 (наприклад, ліраглутид, ексенатид): імітують дію гормону GLP-1, який підвищує вироблення інсуліну, знижує вироблення глюкагону, сповільнює порожнення шлунка та зменшує апетит.
  • Інгібітори DPP-4 (наприклад, сітагліптин): збільшують рівень активних інкретинів (GLP-1 та GIP), блокуючи фермент DPP-4, який розщеплює ці гормони.

Основні відмінності:

  1. Механізм дії:
    • Гіпоглікемічні засоби діють безпосередньо на рівень глюкози в крові через різні шляхи (інсулін, чутливість тканин, нирки тощо).
    • Інкретин-міметики діють через гормональну систему інкретинів, яка регулює вироблення інсуліну та глюкагону.
  2. Ефекти:
    • Інкретин-міметики часто сприяють зниженню ваги та мають менший ризик гіпоглікемії порівняно з деякими гіпоглікемічними засобами (наприклад, сульфонілсечовинами).
    • Гіпоглікемічні засоби можуть викликати гіпоглікемію (особливо сульфонілсечовини) або інші побічні ефекти.
    • Інкретиноміметики не викликають гіпоглікемії.
  3. Спосіб введення:
    • Більшість гіпоглікемічних засобів приймаються перорально (крім інсуліну).
    • Агоністи GLP-1 часто вводяться підшкірно (ін’єкції), хоча є й пероральні форми, наприклад Рібелсус® від Ново Нордіск (семаглутид).
  4. Додаткові переваги:
    • Інкретин-міметики, особливо агоністи GLP-1, мають кардіопротективні властивості та можуть знижувати ризик серцево-судинних ускладнень.
    • Міметики інкретинів сприяють суттевому зниженню ваги та зменшують апетит.

Висновок:

Гіпоглікемічні засоби та інкретин-міметики використовуються для контролю рівня глюкози в крові, але вони мають різні механізми дії, переваги та обмеження. Вибір препарату залежить від індивідуальних потреб пацієнта, типу діабету та наявності супутніх захворювань.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *